правильно користуватися картами як важливим джерелом інформації, вам необхідно знати їх призначення і головні особливості. Карти поділяють за різними ознаками: змістом, масштабом, охопленням території (мал. 2).

За змістом розрізняють загальногеографічні та тематичні карти. Загальногеографічні карти відображають загальний вигляд земної поверхні. На них однаково докладно показано різні об'єкти - і рельєф, і річки та озера, і населені пункти. До таких належать знайомі вам фізичні карти півкуль, світу, материків, окремих країн. Тематичні карти, навпаки, присвячені певній темі, на них зображено якийсь один компонент природи, населення або господарства. Наприклад, це можуть бути грунти, води, температура повітря, рослинність. Решта елементів карти (великі міста, річки тощо) є тільки загальним тлом і потрібні як орієнтири.

За масштабом, як ви знаєте, карти поділяють на великомасштабні ( від 1: 10 000 до 1:200 000); середньомасштабні (від 1 :200 000 до 1:1 000000); дрібномасштабні (від 1 :1 000000 і більше). Більш дрібномасштабною буде та карта, на якій зображення порівняно з місцевістю зменшено більше.

За охопленням території, шо зображується, карти поділяють на: 1 ) карти світу і півкуль, де відображена поверхня всієї земної кулі (вони мають найдрібніший масштаб, на них земна поверхня зображена дуже узагальнено й схематично); 2) карти материків і океанів (вони мають більший масштаб, ніж карти світу, але так само дрібномасштабні); 3) карти окремих частин материків — країн, областей, районів (їх масштаб значно більший, тому земна поверхня зображується детальніше).

У стародавні часи на примітивних картах-малюнках, накреслених прадавніми жителями нашої планети, відомостей було небагато. У наш час географічні карти стали «перенаселеними»: на них потрібно розмістити стільки, що для всього не вистачає місця.

Цю проблему розв'язують за допомогою географічних атласів — зібрання різних карт, розміщених у певному порядку.