Розділ II МАТЕРИКИ

Мал. 116. Аборигени одного з островів (мал. А. Тасмана)

II ст., був утрачений, а територія набула реальних обрисів материка. Ви вже знаєте, що першовідкривачами Австралії були голландські мореплавні. Віллєм Янсзон у 1606 р. дістався до її північного узбережжя. Не здогадуючись, що це материк, він поквапився залишити відкриті береги, які видалися йому дуже непривітними. Пізніше Абел Тасман підійшов до Австралії з півдня і встановив, що це материк.

У ті часи всі ці відомості зберігалися в таємниці. Тому відкриття материка приписують і відомому англійському мореплавцю Джеймсу Куку. У 1770 p. він досяг його східного узбережжя й оголосив відкриті землі володіннями Англії. Згодом почалася колонізація Австралії, що супроводжувалася захопленням земель і знищенням корінного населення.

XIX ст. стало для Австралії століттям досліджень і географічних відкриттів. Чимало досліджень пов'язувалось з пошуками пасовищі води для худоби, а пізніше —з розвідуванням родовищ корисних копалин і прокладанням доріг.
ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА -  Австралія, як і Африка, входила до складу давньої Гондвани. В її основі лежить давня докембрійська Австралійська платформа. Кристалічний фундамент платформи на заході, півночі і в центральній частині виходить на поверхню, утворюючи щити. Решта території фундаменту перекрита потужним чохлом осадових порід.

На сході материка виокремлюється область складчастості, де земна кора зім'ята в складки (Великий Вододільний хребет). Унаслідок рухів земної кори — опускань і підняттів — від Австралії відокремились острови Нова Гвінея і Тасманія.

Абел Тасман (1603- 1659)

Джеймс Кук (1728- 1779)