Розділ II 

МАТЕРИКИ

з товаришами вирушили назад до узбережжя. Погода була несприятлива, не вистачало їжі, люди втомились і були обморожені. Невдовзі вони всі загинули. У допоміжному загоні, що на першому етапі супроводжував Р. Скотта до полюса і повернувся на узбережжя, був і українець Антон Омельченко. Відтоді одна з бухт в Антарктиді має назву Омельченко.

СУЧАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. Всебічне і систематичне дослідження Антарктиди розпочалося в середині XX ст. Між різними країнами світу було укладено міжнародну угоду, яка встановила свободу наукових

досліджень у будь-яких районах Антарктиди і використання материка тільки в мирних цілях. На його території заборонено розміщувати зброю, видобувати корисні копалини і споруджувати промислові підприємства. Антарктида стала материком науки і миру.

Відтоді різні країни світу стали організовувати там наукові станції, де постійно працюють учені. Кожний похід у внутрішні райони континенту приносив нові відкриття. Світ дізнавався про гігантські льодовики, високі гірські хребти, корисні копалини, особливості клімату та органічного світу. На допомогу їм прийшли санно-тракторний транспорт, морські судна, авіація, штучні супутники Землі. Тому швидко вдалося обстежити і нанести на карти численні маловивчені райони.

Нині в Антарктиді на 38 станціях працюють науковці із 17 країн світу. Міжнародна співдружність учених продовжує ліквідовувати «білі плями» Антарктиди.