Розділ II МАТЕРИКИ

Мал. 248. Царство скель, снігу та льоду в найвищому гірському поясі Гімалаїв

тропічних лісів, де ростуть садове дерево, деревоподібні папороті, бамбук і численні ліани. Його змінює пояссубтропічних лісів з вічнозелених (сосна, дуб) і листопадних (магнолія, клен, каштан) дерев. На висоті понад 2000 м панують широколисті ліси помірного поясу з дуба, клена, каштана, які переходять у хвойні ліси із сріблястої ялиці, гімалайської ялини, модрини. Підлісок утворюють густі зарості рододендронів. Верхня межа лісу проходить на висоті 3 500 м.

Ліси змінюються субальпійським поясом з високотравними луками та чагарниками з ялівцю і рододендрона. Над ними лежать альпійські луки, де навесні примули, анемони, маки утворюють барвисті трав'яні килими. На висоті 5 500 — 6 000 м проходить снігова лінія, за якою — пояс вічних снігів і льодовиків (мал. 248). Жодні гори світу не мають таких ландшафтних контрастів, як Гімалаї.

У верхніх поясах трапляється чорний гімалайський ведмідь, який на відміну від бурого має на чорному хутрі білу пляму у вигляді латинської літери «V». До висоти 5 000 м піднімається рідкісний нині сніжний барс. У високогір'ях водяться яки, густа і довга вовна яких захищає відсильного холоду. Мускусні олені (кабарги), гірські барани й кози здатні долати скелясті стрімкі уступи. Повсюдно поширені гризуни, особливо підкоришники. Багато птахів, серед яких — фазан данфе, дикий індик улар.

Людина найбільше освоїла передгір'я і середню смугу південних схилів Гімалаїв, що є найбільш сприятливими для життя. Вище 4 500 м постійного населення вже немає.

ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ТА ОХОРОНА ПРИРОДИ.

У горах Євразії надзвичайно актуальною є проблема збереження лісів. У Гімалаях ліс завжди був для населення джерелом палива. Крім того, його випалювали під нові ділянки для городів. Таке знищення лісів більш-менш