три окремі масиви — у Південній Америці, Африці, Азії. Ця природна зона вирізняється найбільшою на земній кулі різноманітністю рослин і багатим тваринним світом. Дерева ростуть кількома ярусами. Кажуть, екваторіальний ліс не терпить порожнечі. Тому гілки і стовбури дерев перевиті ліанами — рослинами з гнучким, витким, дуже довгим (іноді понад 100 м) стеблом. Наних,атакож на стовбурах і гілках дерев, оселяються рослини-паразити, які живляться їх соками. Велика вологість повітря дає змогу багатьом рослинам поглинати воду прямо з повітря. Для цього вони мають повітряні корені.

Взимку + 25 °С Влітку + 25 °С Опадів - 2 000 мм/рік

Мал. 13. Екваторіальний ліс

За картою можна дістати уявлення про розташування на земній поверхні природних зон. На їх поширення вказують контури різного кольору.

Загалом природні зони змінюються від екватора до полюсів (по широті), проте внаслідок нерівномірного розподілу тепла і вологи їх зміна відбувається і від океанів у глиб материка (по довготі).

1. Яким закономірностям підпорядковане розміщення природних зон на Землі?

2. Визначте географічне положення зони вологих екваторіальних лісів. Як її розташування позначилося на особливостях клімату і характері рослинності?

3. На якому материку савани займають найбільші площі?

4. Розкажіть про розташування степової і лісостепової зон. Чому в степах немає деревної рослинності?

5. Порівняйте розташування південної межі тундри в Євразії і Північній Америці. Поясніть відмінності.

6. На яких материках спостерігається довготне простягання природних зон?