Розділ I ОКЕАНИ

Атлантичний океан — наймолодший на Землі. Майже посеред океану з півночі на південь тягнуться серединно-океанічні хребти — Північноатлантичний і Південноат-лантичнии (мал. 37). Вони утворюють єди-ний підводний гірський ланцюг завдовжки 17 000 км, вершини якого підносяться над дном до 4 000 м. Окремі вершини здій-маються вище рівня океану, утворюючи вулканічні острови. Хребти розчленовані розломами земної кори — рифтовими долинами.Там спостерігаються вивер-ження вулканів і землетруси. З виливами магми в рифтовій зоні нарощуються краї плит. Внаслідок цього дно Атлантич-ного океану розширюється зі швидкістю 2 см за рік.

Обабіч серединних хребтів лежить ложе океану з глибина-ми 4 — 6 км. На ньому височать сотні підводних гір вулканіч-ного походження. Порівняно зТихим Атлантичний океан має ширший шельф, особливо уздовж берегів Європи і Північної Америки.

КЛІМАТ. Кліматичні умови Атлантичного океану дуже різноманітні. Це зумовлено його розміщенням в усіх кліма-тичних поясах земної кулі. Північні та південні райони оке-ану (полярні і субполярні широти) мають суворий клімат з від'ємними температурами повітря протягом більшої час-тини року. При цьому південні райони холодніші за північні, оскільки Антарктида — потужні-ший охолоджувач, ніж Арктика.

У помірних широтах на формування клімату впливають західні вітри, які зумов-люють велику кількість штормів (особливо взимку). У тропічних широтах панують пасати. Там спостерігаються найвищі тем-ператури повітря над океаном (+30 °С) і найменша кількість опадів. На північ від екватора, біля берегів Африки виникають тропічні циклони, які іноді перетворюють-ся на урагани. Вони переміщуються до Карибського моря, де набувають макси-мальної сили. В екваторіальних широтах випадає найбільше опадів — понад 2 000 мм за рік.

ВОДНІ МАСИ І ТЕЧІЇ. Водні маси різнять-ся між собою температурою і солоністю. Середні температури поверхневих вод в

Мал. 38. Виверження підводного вулкана