складчастий пояс Анд. Він виник на межі двох літосферних плит, коли океанічна плита, занурюючись у мантію, ніби «пірнула» під континентальну (мал. 141). При цьому край континентальної плити зім'явся в складки, утворивши гори Анди. Упродовж геологічного часу вони руйнувалися, а потім знову активно піднімалися в останню, альпійську, епоху горотворення. Тому Анди — відроджені молоді гори. Це одна з найактивніших сейсмічних зон Землі. Підняття й опускання окремих ділянок тривають і понині. Через кожних 10 — 15 років у горах відбуваються землетруси, що супроводжуються каменепадами, обвалами, сніговими лавинами. Уздовж розломів утворилися численні вулкани, які є частиною величезного Тихоокеанського сейсмічного поясу. РЕЛЬЄФ. На фізичній карті Південної Америки чітко вирізняються дві частини: рівнинна — на сході та гірська — на заході (мал. 138 на с. 131).

Рельєф рівнинного сходу — неозорі низовини і плоскогір'я — сформувався на давній платформі материка. Низовини — Амазонська, Орінокська і Ла-Плотська - займають величезні простори. Усі вони мають плоску заболочену поверхню з широкими річковими долинами (мал. 143). Великі площі зайнято також плоскогір'ями —

Глибоководний жолоб Серединно-океанічний Рифтова хребет долина
	Мал. 141. Схема будови земної кори