Тема I. ТИХИЙ ОКЕАН. ОКЕАНІЯ Розділ I

підводних апаратів — батискафів і підводних човнів. Так було уточнено глибини, відкрито невідомі види морських організмів, створено нові карти океану. БУДОВА І РЕЛЬЄФ ДНА. Як вам уже відомо, за різноманітністю рельєфу дно океану не поступається поверхні суходолу. На океанічному дні розрізняють підводну окраїну материків, перехідну зону, ложе океану і серединно-океанічні хребти. Будову дна Тихого океану визначає Тихоокеанська літосферна плита. Разом з іншими плитами вона здійснює горизонтальні рухи, що супроводжуються підводними і наземними землетрусами, цунамі та виверженнями вулканів.

Підводна окраїна материків у Тихому океані має вузький шельф (материкову обмілину) і крутий материковий схил. У перехідній зоні, що лежить між підводною окраїною материків і ложем океану, земна кора материкового типу переходить у кору океанічного типу. Там простяглися улоговини окраїнних морів, острівні дуги і глибоководні жолоби (мал. 23). Острівні дуги — це ланцюги островів, утворених величезними дугоподібними підводними хребтами, окремі вершини яких здіймаються над водою. Такими є, наприклад, Курильські острови. Глибоководні жолоби — вузькі і дуже глибокі (до 11 тис. метрів) прогини дна океану. Вони обрамляють острівні дуги і відділяють перехідні зони від ложа океану. У Тихому океані найбільше глибоководних жолобів. Найглибші з них — Маріанський (11022 м) і Філіппінський (10265 м).

Ложе океану розташоване на глибинах

Мал. 24. Цунамі в Тихому океані