Тема I. ТИХИЙ ОКЕАН. ОКЕАНІЯ

Північної та помірними широтами Південної півкулі. Вони лежать на перехресті морських шляхів з Азії та Австралії до Америки. В Океанії розрізняють такі складові: Меланезію, Мікронезію, Полінезію та Нову Зеландію (мал. 26). ОСТРОВИ ТА ЇХ ПОХОДЖЕННЯ. Походження, географічне положення і розміри островів Океанії тісно пов'язані з будовою дна Тихого океану. Острови є надводним відобра-женням океанічного рельєфу, адже вони своїми основами лежать на дні океану.

Материкові острови колись були частинами материка, що відокремилися від нього внаслідок опускання ділянок суходолу нижче від рівня моря. Ці острови розташовані здебільшого на шельфі. Наприклад, ще кілька десятків тисяч років тому найбільший острів Океанії Нова Гвінея був з'єднаний з Австралією і 50-кілометровою перемичкою. Її опускання лише на ЗО м призвело до утворення Торресової протоки. Материкове походження мають і острови Нової Зеландії.

Вулканічні острови — це надводні вершини найбіль-ших підводних вулканів, підніжжя яких лежать на великих глибинах (до 5 км). Ці острови невеликі, скелясті, увінчані конусами згаслих або діючих вулканів. Вони розташовані здебільшого групами. Наприклад, Гаванські острови — це 24 острови, які простяглися на 2500 км. Серед них — і найвища вершина в Полінезії - вулкан Мауна-Кеа(4205 м).

Коралові острови утворені морськими організмами— кораловими поліпами, що мають вапнякові скелети (мал. 27). Поліпи дуже вибагливі до середовища існування: поширені тільки утеплих водах (не нижча +20°С) на невеликій глиби-ні (30 — 50 м), де достатньо кисню і світла. Прикріплюючись до дна, вони живляться планктоном і ростуть угору та вшир. Скупчення коралових скелетів утворює рифи — витягнуті в